Рецензування та редакційна етика

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії за винятком рецензій та повідомлень інформаційного характеру. Задачею рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті. До друку приймаються лише ті статті, що являють цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних проблем та завдань.

Для підвищення якості процесу рецензування до нього залучаються незалежні експерти, які надають свої висновки у письмовому вигляді. Відповідно до редакційної політики журналу у переважній кількості випадків процедура рецензування є анонімною, як для рецензента, так і для авторів. Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження. Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того рецензентами визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.

Рецензенти повідомляються про те, що направлені ним рукописи є інтелектуальною власністю авторів та відносяться до тих відомостей, що не підлягають розголошенню. Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати знання про зміст статті до її опублікування. Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому окрім авторів та рецензентів. Порушення даної вимоги можливо лише у разі наявності ознак або заяви щодо недостовірності чи фальсифікації матеріалів статті. За згодою (бажанням) авторів та рецензентів разом зі статтею можуть друкуватися зауваження рецензентів. В будь-якому разі Автору рецензованої роботи надається можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема якщо він не згоден з висновками рецензента.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Основні етичні принципи, якими повинні керуватися рецензенти:

–  у разі не впевненості рецензента у тому, що його кваліфікація відповідає рівню та напряму представленого у статті  дослідження, він повинен відразу відмовитися від рецензування;

–  метою рецензента є об’єктивне оцінювання якості поданої статті та визначення ступеню її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам;

–  в процесі рецензування мають нівелюватися вузькоегоїстичні інтереси окремих осіб та шануватися інтелектуальна незалежність авторів;

–  для забезпечення права кожного автора на інтелектуальну власність рецензенту забороняється будь-яке використання отриманих аргументів й висновків автора без дозволу останнього;

–  у разі наявності конфлікту інтересів результатів дослідження з особистими розробками рецензента або у разі наявності таких професійних чи особистісних зв’язків рецензента з автором, які можуть вплинути на судження рецензента, він має повернути статтю, вказавши на конфлікт інтересів;

–  пріоритетною нормою виступає конфіденційність рецензованої статті, з оглядом на яку рецензенту забороняється розкривати інформацію зі статті чи обговорювати ще не оприлюднені висновки та рекомендації автора з іншими колегами (винятком є випадок, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації, для чого потрібен дозвіл редакційної колегії);

–  серйозність звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента адекватного та аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про наявність плагіату або необ’єктивного цитування має супроводжуватися відповідним посиланням (висновки рецензента не мають бути наклепницькими або такими, що дискредитують автора без наявності для цього серйозних підстав);

–  у разі наявності у рецензента сумнівів щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з вимогою до колективного розгляду авторської статті;

–  оскільки рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що працюють у галузі рецензованої статті, зауваження щодо недостатнього цитуванню власних досліджень рецензента ідентифікуються як упереджені;

–  підтримка постійної періодичності видання наукового журналу “Вісник…” вимагає від рецензента високої власної дисципліни, яка розкривається через своєчасність надання рецензію на статтю та у поважному відношенні до авторів статті (у разі прояву невихованості по відношенню до авторів або систематичного надання рецензій низької якості чи порушення строків надання рецензій взаємовідносини з даним рецензентом припиняються);

–  при забороні рецензенту використовувати або розкривати неопубліковану інформацію чи аргументацію автора не вважається суперечливим до етичних норм припинення деяких з власних досліджень рецензента, якщо вони на його думку стають безрезультатними.

ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ

  1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики журналу “Вісник…” та правилам підготовки статей й наукових рефератів до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим вимогам, не реєструються та не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляються їх автори.
  2. Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження одному, а при необхідності – двом рецензентам. Призначає рецензентів Головний редактор журналу “Вісник…”. За рішенням Головного редактору журналу (за певних обставин) призначення рецензентів може бути доручене члену редакційної колегії. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засідання редакційної колегії. За рішенням Головного редактору журналу окремі статті видатних вчених, а також спеціально запрошені статті можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування.
  3. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії наукового журналу “Вісник…”, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком, як правило доктора наук, професори.
  4. Після отримання статті на розгляд (протягом 7 діб) рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора та відсутність будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів рецензент має відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого рецензента.
  5. Рецензент, як правило, протягом 21 доби робить висновок про можливість друкування статті. Строки рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватися з урахуванням створення умов для максимально об’єктивного оцінювання якості наданих матеріалів.
  6. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє “сліпе” рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається або листуванням електронною поштою (додаток 2) через відповідального секретаря журналу “Вісник…”. У разі відмови від принципів double-blind рецензування, прізвище рецензента може бути вказано наприкінці надрукованої статті. Редакційна колегія має забезпечити, щоб щонайменше три статті у кожному випуску розглядалися у режимі double-blind рецензування.
  7. Після остаточного аналізу статті, рецензент заповнює стандартизовану форму (додаток 1), яка містить підсумкові рекомендації. Редакція електронною поштою повідомляє автору результати рецензування.
  8. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті до публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензенту (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності й можливості опублікування статті.
  9. У разі непогодженості з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь у редакцію журналу. У такому разі стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю для додаткового або нового рецензування іншому фахівцю.  Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензентів. На вимогу рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензенту з обов’язковим дотриманням принципів double-blind рецензування.
  10.  Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором (або, за його дорученням – членом редакційної колегії), а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар повідомляє про це автору та вказує очікуваний термін публікації.
  11. У разі отримання позитивного рішення про можливість опублікування стаття надходить до редакційного портфелю журналу для її опублікування у порядку черги та актуальності (в окремих випадках, за рішенням Головного редактора, стаття може бути опублікована позачергово, у найближчому номері журналу).
  12. Остаточне рішення про склад друкованих статей фіксується протоколом засідання Вченої ради СНУ ім. В.Даля, про що робиться відповідна відмітка на другій сторінці журналу.
  13. Затверджена до публікації стаття надається технічному редактору. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру які не впливають на зміст статті вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідністю або за бажанням автора рукописи у вигляді макету статті повертаються автору для схвалення.
  14. Відповідальність за порушення авторських прав та недодержання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів й даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.